Що таке CRediT і навіщо журнали його вимагають?
CRediT (Contributor Roles Taxonomy) — контрольований словник із 14 типів внеску, яким описують, що саме зробив кожен автор. Розроблений у 2014 році, тепер це стандарт ANSI/NISO, і його вимагають багато журналів (Elsevier, Frontiers, Wiley, PLOS та інші). CRediT НЕ визначає, хто має право бути автором, — це вирішують критерії ICMJE. Він описує внесок уже зазначених авторів.
Докладно
14 ролей
Conceptualization, Methodology, Software, Validation, Formal analysis, Investigation, Resources, Data curation, Writing – original draft, Writing – review & editing, Visualization, Supervision, Project administration, Funding acquisition (назви ролей подаються англійською).
Як це працює під час подання
Автор, який подає статтю, зазначає внесок кожного співавтора, обираючи з 14 ролей. Одному автору можна призначити кілька ролей. Роль можна позначити й за ступенем — провідна, рівна, допоміжна. Це відображається в опублікованій статті.
Чому журнали його запровадили
CRediT створили, щоб прибрати розмитість формулювань на кшталт «брав участь у написанні та аналізі». Він робить внесок перевірюваним. Фондам він подобається, бо в звітності за грантами видно, хто що зробив. Установам — бо відрізняє провідні ролі від допоміжних під час просування.
Чого CRediT НЕ робить
CRediT НЕ визначає, хто має право бути автором. Він описує, що зробив кожен зазначений автор. Відповідність ролі CRediT не дає авторства автоматично.
Критика, яку варто знати
Деякі критики зауважують, що CRediT можна обійти: кілька співавторів заявляють ту саму роль, або старший дослідник вписує себе в «Supervision», «Writing – review & editing» і «Funding acquisition» як три окремі внески. Таксономія — інструмент, а не система перевірки.